Балетки

За неназваного, історію розповідає

Артем Чех

письменник, ветеран АТО

“Ти шо, гомік?!” – верещав він. Очі налиті кров’ю – ось воно, справжнє лице гомофобії. А я просто люблю танцювати. Все життя мріяв про це. Коли я сказав сім’ї, що збираюся вступати на хореографію, то відкрилися ворота пекла.
Вітчим довго кричав, що не хоче жити під одним дахом з таким, як я. Потім викинув мої речі з балкона. Туди ж полетіло і взуття для танців. Пофіг, я підніму. І краще житиму під іншим дахом, справді.

Річ у тім, що ви можете врятувати чиєсь життя, якщо не залишитесь осторонь

Саме небайдужість до постраждалих осіб, включно з дітьми, допоможе їм знайти захист і допомогу, а інколи навіть зберегти життя: коли людина зазнає домашнього насильства, часто вона фізично не має змоги захистити себе або через стрес усвідомити, що трапилось та що їй слід робити у цій ситуації.